Апостроф та м'який знак

Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї, що позначають два звуки [й + а; й + у; й + е; й + і], для позначення роздільної вимови твердих приголосних у таких випадках:

1. Після б, п, в, м, ф: б'є, в'ється, в'ялий, п'ють, м'ятний, солов'ї, кав'ярня, полум'яний, пам'ять, Прип'ять, торф'яний. 

2. Після твердого р у кінці складу: пір'я, сузір'я, матір'ю, бур'ян, у Причорномор'ї. 

3. Після к в імені Лук'ян і похідних від нього словах: Лук'яненко, Лук'янівка, Лук'янов. 

4. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без'язикий, від'їхати, з'ясувати, об'єднаний, під'їзд, возз'єднання, між'ярусний, пів'яблука, дит'ясла. 

Апостроф не ставиться перед я, ю, є:

1. Після б, п, в, м, ф, якщо перед ним стоїть приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, морквяний, святкувати, тьмяний, цвях, свято, духмяний, але черв'як, верб'я, торф'яний.

2. Після р на початку складу (я, ю, є позначають м'якість звука [р]): буря, буряк, борються, гарячий, дрючок, крюк, моряк, рябий, рясний, рятувати, Рєпін. 

М'який знак пишеться: 

1. Після букв д, т, з, с, ц, л, н у кінці та в середині слів перед буквами, що позначають тверді приголосні звуки: молодь, біль, колись, донька, батько; 

2. У середині складу перед о: льотчик, сьомий, тьохкати; 

3. У прикметникових суфіксах -ськ(ий), -цьк(ий), -зьк(ий) : український, ткацький, ризький; 

4. Після букви н у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк_, -ісіньк-, -юсіньк-: серденько, тихесенький, малюсінький, повнісінькій; 

5. У буквосполученнях льц, ньц, ньч, льч, що походять із льк, ньк: ляльці, ляльчин (лялька); доньці, доньчин (донька); 

6. Після букви л перед буквами, що позначають м'які приголосні звуки: рибальський, сільський. 

М'який знак не пишеться: 

1. Після букв, що позначають губні та шиплячі звуки: степ, плач, сімсот; 

2. Після р у кінці слова та складу: бібліотекар, календар (але Горький); 

3. Між двома однаковими буквами, що позначають м'які подовжені приголосні: знання, стаття; 

4. Між двома м'якими приголосними - м'якість першого з них виникає як результат впливу наступного м'якого приголосного: ніжність, майбутнє; 

5. У буквосполученнях лц, нц, лч, нч, які походять від лк, нк: матінці (матінка), рибалці (рибалка); 

6. Після н перед шиплячими та суфіксами -ськ(ий), -ств(о) : менший, тонший, громадянство. 

Примітка! Якщо знак м'якшення вживається в початковій формі слова, то він зберігається й в усіх інших формах, а також у похідних словах незалежно від характеру подальшого приголосного: різьба - різьбар, тьма -тьмяний.